20 лютого - День Героїв Небесної Сотні
«Ви не вмерли, у вас - вічність і слава,
Бо Герої, як ви, не вмирають…»
У лютому 2015 року Указом Президента України встановлено особливий пам’ятний день - День Героїв Небесної Сотні, який відзначається тепер щорічно 20 лютого.
Минулої середи, у день п’ятої річниці тих подій, біля пам’ятника Героям Майдану у Попільні зібралося чимало людей із усього району, прибули також представники районної і обласної влади, народний депутат України. Організатори намагалися створити обстановку, яка б візуально нагадувала тодішній майдан. Довкола пам’ятника розмістили купи шин, бочки, пляшки, каски. Біля них - живі квіти і запалені лампадки. Біля наметів - молоді люди в камуфляжній формі.
Від залізничного вокзалу виходять хлопці з державними прапорами і займають місця по обидва боки пам’ятника. Такі ж молоді люди п’ять років тому з різних вокзалів столиці йшли до майдану Незалежності, на якому частині з них судилося відійти у вічність і стати Героями.
Лунає пісня, що стала гімном Майдану, «Пливе кача». Виходить юнак у камуфляжі і жінка-мати в чорному одязі. Метроном лунко відбиває сумну і тривожну хвилину мовчання… Представники обласної і районної влади, народний депутат України, старости сіл та учасники майдану покладають квіти до пам’ятника і ставлять запалені лампадки.
Голова облдержадміністрації Ігор Гундич, Попільнянський селищний голова Олег Можарівський та народний депутат Олександр Ревега почергово підходять до мікрофона.
- Сьогодні ми в скорботі і з великою вдячністю, - сказав Олег Олександрович, - згадуємо героїв Небесної Сотні. Їх подвиг – це ціна нашої свободи. Вони - найсвятіші образи новітньої України. Вони - перші, хто став на шлях боротьби, яка продовжується і нині. Ми не маємо права забути принесену ними добровільну жертву в ім’я України.
Коли голова облдержадміністрації заговорив про свою причетність до Майдану і про діяльність Президента України, майданівці, які прибули з різних областей України, невдоволено зашуміли. А коли їм надали слово, вони в різкій формі аргументовано заперечували сказане представником влади. Зокрема, висловлювали невдоволення тим, що протягом п’яти років не лише не покарано, а навіть не названо імена вбивць Героїв Майдану, а прості люди в Україні ще більше зубожіли, тоді як купа багатіїв у десятки разів примножила свої статки.
Учасник Революції Гідності Володимир Пеньківський розповів, що не один десяток наших земляків були активними учасниками тих подій. Хтось ніс там цілодобову варту, а хтось постачав продукти, передавав кошти. Він також подякував тим, хто причетний до спорудження пам’ятника Героям Майдану у Попільні.
Коли Володимир Вікторович називав прізвища представників нашої області, які полягли на Майдані, натовп принишк у печальній задумі.
- Першою жертвою на Євромайдані став 42-річний Павло Мазуренко із Любара, - сказав він, - 18 лютого поліг відомий громадський діяч 73-річний Яків Зайко із Житомира та Віктор Прохорчук із Володарська-Волинського. 20 лютого загинув Олександр Балюк із Пилиповичів Новоград-Волинського району і Сергій Кемський із Коростеня. В числі Небесної Сотні і Анатолій Нечипоренко з Брусилова, життя якого обірвалось після тяжкого поранення.
Далі хід подій вийшов за рамки попередньо складеного сценарію. Учасники Революції Гідності підходили до мікрофона і говорили про Героїв Небесної Сотні і події на Сході України, висловлювали невдоволення нинішньою владою і вказували на необхідність продовжувати боротьбу, захищати Вітчизну і прагнути кращого життя. Представники влади і місцевого самоврядування вислухали всі зауваження.