Спалювання листя - небезпечно для здоров'я та довкілля!
Восени громадяни розпочинають активно поратися на огородах, дачних ділянках, на своїх подвір’ях, спалюючи при цьому листя, траву, чагарники тощо. Досить мало людей замислюється над тим, якими наслідками можуть обернутися такі прибирання та спалювання для довкілля та оточуючих.
Спалювати опале листя заборонено законом! Однак, незважаючи на заборону, наші села та селище потопають у їдкому диму і смороді від спалювання сухої рослинності та сміття.
Пам’ятайте: шкода від спалювання сухої рослинності (опалого листя, трави тощо) надзвичайно небезпечна.
Токсини, які виділяються під час горіння рослин та інших речовин, провокують виникнення хвороб, зокрема дихальної системи.
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму, який у своєму складі містить оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів.
У тліючому, без доступу повітря, листі утворюється бензопірен – речовина, здатна викликати ракові захворювання.
Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Як бачимо на практиці дані діяння призводять до великої біди та завдають великої шкоди довкіллю, здоров’ю людини.
Фахівці радять опале листа не палити, а компостувати. Коли листя перегниває, всі речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються до ґрунту.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», кожен громадянин України має право зокрема на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни зобов’язані:
- берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
- здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
- не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;
- вносити штрафи за екологічні правопорушення;
- компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Зокрема, законом внесено зміни до статей 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими штраф:
- за порушення вимог пожежної безпеки в лісах становить від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1530 – 4590 грн.);
- пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, що призвело до виникнення лісової пожежі, карається -у розмірі від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн.);
- самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю або її залишків та опалого листя на земельних ділянках, у смугах біля автомобільних доріг і залізниць та у парках тягне за собою штраф у розмірі від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн.).
Кодекс України про адміністративні правопорушення містить ще декілька норм, за якими може бути кваліфіковане спалювання опалого листя:
Зокрема, статтею 82 КУпАП передбачене накладення штрафу від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-1360 грн.) на громадян та від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн.) на посадових осіб та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності – за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.
За статтею 152 КУпАП встановлене покарання за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів у вигляді накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-1360 грн) і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн.).
