Основні аспекти законодавства про відходи
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони належать до об’єктів права власності українського народу. Одним з пріоритетних завдань держави є забезпечення конституційного права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, створення екологічно і техногенно безпечних умов для життєдіяльності населення та збереження навколишнього природного середовища, що полягає у його захисті від зовнішніх чинників, тобто в захисті від негативних наслідків людської діяльності. Такі наслідки спричиняють забруднення навколишнього природнього середовища різного роду відходами.
Згідно ДСТУ 2195-99 “Охорона природи. Поводження з відходами” відходами визначено речовини, матеріали і предмети, які утворюються в процесі людської діяльності, не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їхній власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Основоположним нормативно-правовим актом в сфері відходів є Закон України “Про відходи”, який визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язані із здійсненням всіх операцій щодо поводження з відходами, визначає порядок та види надання адміністративних послуг в сфері відходів, а також щодо відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини на території України.
Норми Закону України “Про відходи” регулюють відносини, пов’язані з утворенням, збиранням і заготівлею, сортуванням, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина.
Закон України “Про відходи” виділяє наступні види відходів:
- небезпечні відходи – відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;
- побутові відходи – відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення;
- тверді відходи – залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням;
- рідкі відходи – побутові відходи, що утворюються у будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах.
Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами відповідно до статті 5 Закону України “Про відходи” є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров’я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.
Відповідно до чинного законодавства України контроль у сфері поводження з відходами поряд з профільними міністерствами здійснюють місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські інспектори з благоустрою населених пунктів та громадські інспектори з охорони довкілля.
Організацію збирання і видалення побутових відходів відповідно статті 21 Закону України “Про відходи” мають забезпечити органи місцевого самоврядування. Вони також створюють полігони для захоронення побутових відходів, організовують роздільне збирання корисних компонентів цих відходів; затверджують місцеві і регіональні програми поводження з відходами та контроль за їх виконанням; сприяють роз’ясненню законодавства про відходи серед населення, створюють необхідні умови для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; здійснюють контроль за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розглядають справи про адміністративні правопорушення або передають їх матеріали на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
Первинний виробничий контроль у межах своєї компетенції в сфері поводження з відходами здійснюють виробники відходів.
Згідно чинного законодавства України, особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.
Зокрема, стаття 43 Закону України “Про відходи” передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
