ЛАВРЕНЮК ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Лавренюк Володимир Володимирович
Дата народження: 20.10.1997
Дата загибелі: 31.12.2022 (25 років)
Місце народження: Україна, Житомирська область, Попільнянський район, с. Ходорків
Місце проживання: Житомирська область, Житомирський район, село Пустельники
Місце загибелі: Україна, Донецька область, Бахмутський район, селище Красна Гора
Місце поховання: Україна, Житомирська область, Житомирський район, с. Пустельники
Військова служба: Сухопутні війська Збройних Сил України, «Поліська Січ», 517 батальйон, військова частина А 4025, командир роти, лейтенант
Позивний: БАРНІ
Лавренюк Володимир Володимирович - народився 20.10.1997 року в селі Ходорків Попільнянського району Житомирської області. 01.09.2004 року вступив до першого класу Ходорківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Добре навчався, брав активну участь у суспільному житті школи, був добрим, щирим учнем. Закінчив Ходорківську ЗОШ І-ІІІ ступенів у 2015 році. З 01.09.2015 року по 31.12.2020 рік навчався в Житомирському державному університеті ім. Івана Франка на факультеті фізичного виховання та спорту. Університет закінчив з відзнакою і здобув професію магістра фізичної культури і спорту, тренера, інструктора-методиста. Був кандидатом у майстри спорту зі спортивного туризму. В подальшому працював у місті Житомирі у фірмі «Філіп Морріс». Неодружений.
В перші дні повномаштабного вторгнення російської федерації в Україну, Лавренюк Володимир Володимирович не вагаючись став до рядів територіальної оборони Попільнянської селищної громади. Будучи справжнім патріотом країни юнак добровольцем пішов до лав Збройних Сил України і з 08.03.2022 року вже знаходився в навчальному центрі поблизу міста Житомир. У навчальному центрі відразу зрозуміли, що Володимир має талант до військової справи, може повести за собою людей, може бути взірцем для інших.
Розумний, відважний, впевнений у собі Володимир, позивний «Барні», розпочав свій бойовий шлях на посаді командира взводу. Він разом із побратимами брав участь у боях з окупантами у найгарячіших точках Донецької та Луганської областей, пройшов запеклі бої за місто Лисичанськ Луганської області. Взвод, який очолював «Барні», воював на совість. Наприклад, тримаючи оборону, вони до останнього залишалися на позиціях під містом Попасна, що на Луганщині, забезпечуючи відхід побратимів до безпечної зони на відстані 30 км.
«Барні» цінували за сміливі вчинки та відважні рішення, незабаром він став командиром 2 роти батальйону «Поліська Січ». Володимир отримав контузію та легке поранення на позиціях поблизу села Мідна Руда Бахмутського району Донецької області, але попри це не захотів затримуватись на лікуванні та вже через два дні виявив бажання повернутися до своїх бійців. Під шаленим вогнем сил супротивника в населеному пункті Весела Долина, двічі контужений, ледь тримаючись на ногах, під уже легендарним Бахмутом він вирішив вивести особовий склад і врятував життя 80 побратимів. Кожного разу, розповідаючи про нього, побратими кажуть: «Якби не «Барні», то нас би вже не було б».
25-річний лейтенант Володимир Лавренюк, позивний «Барні» загинув 31 грудня 2022 року в бою з російськими окупантами поблизу селища Красна Гора Бахмутського району Донецьої області.
За особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України Лавренюк Володимир Володимирович нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
У вічній печалі та скорботі залишилися батьки Лавренюк Наталія Олександрівна, Лавренюк Володимир Володимирович, менший брат Олександр.
