БОЙКО ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
БОЙКО ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
30.05.1984 – 05.06. 2024 року)
Олександр Васильович Бойко народився 30 травня 1984 року в селі Парипси Попільнянського району Житомирської області. Був наймолодшою дитиною в сім’ї, зростав разом із братом Олегом та сестрою Валентиною. Навчався у місцевій школі, де здобув повну середню освіту.
Після школи був призваний до лав армії, де проходив строкову службу протягом двох років. Після демобілізації поїхав до сестри Валентини в село Гаврилівку Вишгородського району Київської області.
Трудову діяльність розпочав на Гаврилівській птахофабриці в забійному цеху. У 2005 році познайомився з майбутньою дружиною Лілією. Згодом переїхав до міста Тростянець, де протягом 17 років працював на підприємстві «Конард» монтажником вентиляційних систем. У роботі вирізнявся відповідальністю, працьовитістю та сумлінним ставленням до обов’язків. Найбільшим захопленням була риболовля.
Олександр свідомо став на захист Батьківщини, за власним бажанням. Під час окупації Тростянця разом із родиною пережив воєнні події та особисто бачив страждання мирного населення, що стало визначальним у його рішенні піти на фронт.
З 26 червня по 5 липня 2023 року пройшов підготовку за напрямком «Зовнішній пілот (оператор) безпілотного літального апарата І класу (мікро) вертолітного типу».
Спочатку проходив службу в роті охорони першого відділу Охтирського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згодом продовжив службу як старший сержант — стрілець-помічник гранатометника механізованого батальйону військової частини А4784.
Загинув 05 січня 2024 року поблизу села Синьківка Куп’янського району Харківської області під час штурмових дій, отримавши поранення, несумісні з життям.
Похований 17 січня 2024 року на кладовищі міста Тростянець Сумської області.
Олександр був надійним другом, завжди готовим допомогти. Позитивний, працьовитий, щирий, справжній патріот своєї країни.
Вічна пам’ять і слава Воїну, який захищав Україну і кожного з нас!
