НЕЧИПОРЕНКО РОМАН АНДРІЙОВИЧ
НЕЧИПОРЕНКО РОМАН АНДРІЙОВИЧ
(19 листопада 1978 р. — 15 січня 2024 р.)
Нечипоренко Роман Андрійович народився 19 листопада 1978 року в селищі Попільня Житомирської області.
Навчався у Попільнянській середній школі №1. Після її закінчення вступив до Фастівського професійно-технічного училища, де здобув робітничі спеціальності токаря-станочника та електрогазозварника. Після навчання працював зварювальником у Попільнянській СПМК.
У 1998–2000 роках проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України — у танкових військах, у складі ремонтної бригади. Після демобілізації працював у місті Києві на будівництві, а згодом долучився до зведення сучасного насіннєвого заводу в селі Почуйки, де й продовжив трудову діяльність.
У 2011 році одружився з Іриною, того ж року в подружжя народилася донька — Ніколь. Останнім часом Роман працював майстром-електриком на елеваторі в селі Паволоч на рідній Попільнянщині.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Роман Андрійович добровільно став до лав Збройних Сил України. З 9 серпня 2022 року старший сержант Нечипоренко був зарахований до списків особового складу військової частини Ф7307 на посаді водія 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти.
Спочатку ніс службу на Білоруському напрямку, а згодом — безпосередньо на передовій. Завжди залишався мужнім, відповідальним, відданим побратимом і вірним присязі на вірність українському народові.
15 січня 2024 року під час виконання бойового розпорядження поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області, Роман Нечипоренко загинув унаслідок мінометного обстрілу противника — квадроцикл, на якому він із трьома побратимами підвозив зброю, був знищений прямим влучанням.
Вірний військовому обов’язку, відважний і мужній, він до кінця залишився на бойовому посту.
Похований у рідній Попільні.
У Романа залишилися мама Любов Іванівна та донька Ніколь.
