ШЕВЧУК ВІТАЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ

ШЕВЧУК ВІТАЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ
Дата народження: 08.06.1992 року
Дата загибелі: 21.07.2024 року (33 роки)
Місце народження: Україна, Житомирська область, Попільнянський район, село Великі Лісівці
Місце проживання: Україна, м.Житомир
Місце загибелі: н.п.Вербов е,Пологівський район, Запоріжська область
Місце поховання: Україна, м.Житомир
Військова служба: військовачастина А 7304, молодший сержант
Позивний: «ВУЙКО»
Шевчук Віталій Сергійович народився 8.06.1992 року в селі Великі Лісівці, де пройшли його дитячі роки. В 1998 році пішов до першого класу місцевий ЗОШ, повну середню освіту здобув в Попільнянський гімназії і закінчив її в 2009 році. Мріяв бути архітектором, та випадок привів Віталія до Житомирського вищого професійного училища сервісу і дизайну, де здобув професію бармена- офіціанта.
У 2011 році був призваний на строкову службу в ряди ГУР на посаду пожежника. Після служби, за покликом душі та серця змінив професію. У 2016 році розпочав навчання у Гощанському відділенні Рівненського центру професійно-технічної освіти, здобувши спеціальність «Коваль ручного кування» і заснував власну справу. У власній кузні звичайний метал перетворював на ексклюзивні вироби. Був учасником міжнародного фестивалю в місті Львові. Віталій мріяв заснувати вчительську справу з ковальства для дітей і навчати їх багатогранності цієї справи.
Віталій захоплювався спортом, був членом клубу «АЙНА-БЕРА», брав участь у турнірах з лицарських боїв по всій Україні.
В 2018році Віталій одружився та разом з дружиною створив міцну та гарну сім’ю. Дочекалися народження донечки. Він був гарним сім’янином, люблячим чоловіком, турботливим батьком, найкращим сином.
З перших днів повномасштабного вторгнення російського агресора, добровільно став на захист України. Спочатку в ТРО «Житомир» брав участь в обороні міста Житомира, Коростеня, виганяючи ворога. Разом з побратимами вийшли на державний кордон з Білоруссю, де продовжили тримати оборону.
У 2023 році разом з побратимами ТРО «Житомир» був направлений на Куп’янський напрямок Харківської області.
За оборону Харківщини отримав звання молодшого сержанта та призначений командиром стрілецької роти. Віталій протягом двох місяців проходив військове навчання в Німеччині. Після навчання разом з підлеглою ротою, як командир був направлений на Запоріжжя, в місто Оріхове.
Віталій Сергійович був нагороджений:
Нагрудним знаком «За службу, за звитягу» третього ступеня;
Орденом Президента України «За мужність» третього ступеня;
Медаллю «Ветеран війни - учасник бойових дій».
21 липня 2024 року, виконуючи бойове завдання, рятуючи життя побратимів, Віталій Сергійович загинув поблизу н.п. Вербове Пологівського району Запорізької області. У нього залишилися вічно сумуючі батьки, сестра, дружина та донечка.
Похоронений в м.Житомир.




