Духновський Андрій Миколайович
ДУХНОВСЬКИЙ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
(13.12.1980 – 06.10.2024)
Андрій Миколайович Духновський народився 13 грудня 1980 року в селі Криве Попільнянського району Житомирської області.
Після закінчення 9 класів Кривинської гімназії продовжив навчання у Липецькій гімназії. З дитинства був веселим, творчим і артистичним: писав вірші, співав пісень, любив життя, завжди приходив на допомогу іншим, цінував родину та людські стосунки.
Після школи навчався у Житомирському агротехнічному коледжі.
Працював на Брусилівському м’ясокомбінаті, певний час у сфері будівництва в Києві. Згодом займався будівельними роботами в селах Криве, Липки та інших населених пунктах. Був працьовитим і вправним майстром, якого поважали односельці та знайомі.
У 2005 році одружився з коханою жінкою. У подружжя народилося троє дітей - донька та двоє синів. Родина жила у любові, взаємній підтримці та спільних мріях про майбутнє.
Із початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Андрій вступив до лав територіальної оборони.
6 червня 2024 року був призваний Житомирським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Проходив службу у складі 152 окремої єгерської бригади на посаді гранатометника 2 єгерського відділення 3 єгерського взводу 3 єгерської роти 3 єгерського батальйону. Військову підготовку проходив у Чернігівській, Житомирській та Київській областях.
6 жовтня 2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу міста Гірник Покровського району Донецької області. Родина докладала значних зусиль для його пошуку, однак згодом стало відомо, що Андрій загинув, виконуючи бойове завдання.
До останнього подиху залишався вірним військовій присязі, мужньо захищав Україну, її свободу та незалежність.
Похований на місцевому кладовищі села Липки.
Посмертно нагороджений відзнакою «Хрест Героя». Його портрет розміщений на Алеї Героїв селища Попільня.
Життя Андрія Духновського було коротким, але гідним великої поваги.
Світла пам’ять і вічна шана Герою України!
